Геть обнаглів,а я навіть історію придумав:
Одного разу у темному лісі жила сова на ім'я Олівія. Вона була дуже мудрою та завжди вміла знайти відповідь на будь-яке питання. Олівія жила у старому, але затишному дуплі на високому дереві.
Одного теплого літнього вечора, коли сонце вже сідало за горизонт, Олівія вирішила влаштувати собі маленький чаєвий вечір. Вона взяла свою улюблену лампу, яка розсвічувала довкола ніжний світло-фіолетовий відтінок, і покличку з великим апетитом налила кип'ятку у свою маленьку чашку.
Коли чай давно уже готовий, до Олівії злетіла маленька совенятка, що жили поблизу. Вони були дуже цікаві та питомі, і Олівія завжди радо відкривала їм свою мудрість та навчала новому.
"Привіт, Олівія!" - з радістю привіталися совенята.
"Привіт, мої маленькі друзі! Хочете спробувати чай?" - запропонувала Олівія.
"О, так! Ми дуже любимо чай!" - зраділи совенята.
Таким чином, Олівія налила чаю у маленькі чашки для своїх друзів. Вони сіли навколо лампи, яка створювала затишне світло, і почали насолоджуватися ароматом та смаком гарячого чаю. Під час цього вечора Олівія розповідала совенятам цікаві історії з життя лісу та вчила їх важливим життєвим урокам.
З кожним ковтком чаю маленькі совенята відчували, як зміцнюється їхня дружба з Олівією та одне з одним. Цей чаєвий вечір став для них особливим, адже він об'єднав їх у гармонійну родину, де кожен міг бути собою та навчатися новому разом з друзями.
